- вал
- вал - shaft, bank, embankment - *Welle - 1) В геоморфології - відносно вузька, довга і невисока форма рельєфу. Розрізняють В., створені діяльністю хвиль (берегові В.), рік (прируслові В.), льодовиків (моренні В.), вулканів (кільцеві В.), селів (селеві В.) та ін. 2) В тектоніці - довгаста позитивна платформна структура довжиною в дек. десятків або сотень км, шириною в десятки км і висотою до сотень м; площа В. - 200-10000 км2. Звичайно об'єднує ряд ланцюжків, локальних піднять. На плитах древніх платформ В., як правило, обмежені флексурами і часто супроводжують зони розломів, що розмежовують підняття і прогини фундаменту; такі В. наз. шовними. Деякі В. молодих платформ успадковують антиклінальні зони складчастого фундаменту (успадковані В.). 3) В техніці - одна з найголовніших деталей машин і механізмів, що обертається навколо своєї осі, призначена для передачі руху зв’язаним з нею частинам.
Гірничий енциклопедичний словник, т. 1. – Донецьк: Східний видавничий дім. За загальною редакцією В.С.Білецького. 2001.